22 червня 1941 року
22 ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ
В ченрвневому Львові червлене вино,
Як колір солдатської крові.
Згадаєм бійців, що не з нами давно. . .
Всіх тих, хто поклали житті за одно
Під кулі фашистській неволі. . .
Але ця неволя повинна минуть.
Але ця неволя не вічна.
Свинець зупинила солдатськая грудь. . .
А буде потрібно. . . проторимо путь. . .
Рванемось на кулі, як звично.
Строчить прикордонник, схопив кулемет,
Хоча Він загинув. . . прорбачно:
Рука при гашетці стиснула тангент,
І Німцям підходити лячно.
А там при заставі, де Буська вода
Кипить від осколків і стрічок. . .
І кулей голиться трави борода,
Як зелень солдатських петличок.
Згадаємо всіх, хто зустрів сметрний бій
В неділю на зорці червневій,
Хто дав повернутися тим, хто любив
І Львів, і свободнеє небо. . .
А Слава стоїть на Могучім Холмі. . .
Могили. . . могили. . . могили. .
Стоять Ветерани, їх внуки, сини. .
Стоять, як стоїть Україна.
Олег Ростовцев